Головна » Морські перевезення » Історія TEU: золотий стандарт, який підкорив світ логістики

Що таке TEU?

TEU (Двадцятифутовий еквівалент, ДФЕ) є важливою одиницею вимірювання місткості вантажних транспортних засобів, яка широко використовується в індустрії морських перевезень. Стандарт ґрунтується на об’ємі 20-футового (6,1 м) інтермодального ISO-контейнера — металевого контейнера стандартного розміру, який можна перевозити різними видами транспорту.
Стандарт TEU застосовується скрізь: від визначення вантажопідйомності контейнеровозів та вибору типу контейнера до розрахунку активності порту.
Як же з’явилася ця універсальна одиниця виміру, прийнята як стандарт у світі логістики вже понад півстоліття?

Ідея TEU народилася в голові американського підприємця Малкольма Макліна у 1936 році.

Малкольм Маклін народився в місті Макстон (Північна Кароліна), 1913 року. У 1935 році він закінчив середню школу і разом із братом та сестрою заснував автотранспортну компанію McLean Trucking, яка займалася перевезенням порожніх тютюнових бочок, і в якій він сам не цурався працювати водієм.
Одного разу в порту в 1937 році Маклін змушений був довго чекати, поки завершиться розвантаження, і тоді він і задумався від того, що потрібно впорядкувати і стандартизувати весь процес навантаження, транспортування і доставки товарів. З того часу його не залишала думка, що саме він повинен придумати більш дієвий метод, який допоможе позбавитися необхідності завантажувати вантажі поштучно, повільно і неефективно, втрачаючи час і гроші.

Його геніальне рішення полягало в ідеї виробництва та повсюдного використання контейнерів стандартизованого розміру. Ці контейнери могли б перевозитися як на вантажівках, так і на суднах без необхідності розвантаження та навантаження вантажу при кожній зміні режиму перевезення.

Ідея ж перевезення самих вантажівок на кораблях була втілена у життя до Другої світової війни. У 1926 році почалося регулярне залізничне сполучення пасажирського поїзда класу люкс з Лондона до Парижа Золота стріла (Fleche d’Or) Південною залізницею та Французькою північною залізницею. Для перевезення багажу пасажирів використовувалися чотири контейнери. Ці контейнери завантажувалися в Лондоні або Парижі і доставлялися в порти, Дувр або Кале, на залізничних платформах у Великій Британії та вагонами CIWL Pullman Golden Arrow Fourgon у Франції.
До 1940 року компанія Макліна вже налічувала 30 вантажівок, а згодом вона стала однією з найбільших транспортних компаній у США — з 1770 вантажівками та 32 терміналами.

Ідея контейнерних перевезень не покидала підприємця, і на початку 1950-х Маклін вирішив використовувати контейнери на комерційній основі. До 1952 він розробляв плани перевезення вантажних автомобілів своєї компанії на судах уздовж Атлантичного узбережжя США від Північної Кароліни до Нью-Йорка. Незабаром стало очевидним, що «трейлери», як їх називали, будуть неефективними, оскільки займають надто багато місця у потенційному вантажному просторі на борту судна. Початкова концепція була змінена таким чином, що на судно завантажувалися лише контейнери без коліс.

У 1955 році Маклін продав компанію McLean Trucking за 25 мільйонів доларів і перетворив свою справу на одну з найбільших вантажних флотилій США, купивши дві нові компанії, Pan-Atlantic Steamship і Gulf Florida Terminal. Об’єднані компанії одержали назву McLean Industries.

Впевнений у революційності своєї ідеї, Маклін запатентував вантажні контейнери, пристосовані для штабелювання, взяв кредит у банку на 22 мільйони доларів і в січні 1956 купив два танкери T-2 часів Другої світової війни, які він переобладнав для перевезення контейнерів — місце для їх штабелювання виділялося і на палубі та у трюмі.

26 квітня 1956 року один із переобладнаних танкерів, SS Ideal-X (неофіційно названий «SS Maxton» на честь рідного міста Макліна), був завантажений і відплив з терміналу Ньюарк-Елізабет порту Нью-Джерсі в порту Х’юстон, Техас. Перший контейнеровоз успішно перевіз п’ятдесят вісім перших тоді ще 35-футових (11 м) металевих вантажних трейлерів, які стали прообразом сучасних контейнерів.
Так відбувся перший рейс контейнерних перевезень, що ознаменував початок нової ери морських перевезень.
У 1956 році завантаження однієї тонни вручну, силами портових вантажників, коштувало 5,86 доларів. Використання контейнерів скоротило витрати у 36 разів. Тепер завантаження обходилося Макліну в 16 центів за тонну, і це було швидке завантаження!
У 1960 Маклін змінив назву компанії на Sea-Land Service, а в 1966 вперше стартували трансатлантичні морські перевезення. Після двох раундів переговорів зі стандартизації у 1968 році для визначення класифікації, розмірів та ідентифікації контейнерів народилися терміни 20-футові та 40-футові контейнери, з яких перший отримав назву «Двадцятифутовий еквівалент», тобто TEU, а другий — 2 TEU або FEU ( “Сорокафутовий еквівалент”). Стандартизація допомогла розквіту інтермодальних перевезень. До кінця 1960-х років Маклін вже володів 36 трейлерними суднами і мав доступ до 30 портових міст. Його ідея розвинулася, розширилася та пустила коріння у всьому світі.

Універсальність та практичність TEU сьогодні: на контейнеровозі та в порту

Сьогодні TEU відіграє надзвичайно важливу роль у світовій торгівлі та логістиці. Це не тільки одиниця виміру для найбільш популярних типів транспортних контейнерів, але також цей стандарт використовується для вимірювання розміру та місткості судна та розрахунку активності порту.

Деякі з найбільших у світі контейнеровозів сьогодні мають вантажопідйомність понад 14 000 TEU, тоді як малі фідерні судна доставляють лише 1000 TEU за рейс.
Розміри судів зазвичай класифікуються залежно від їхньої місткості:

 

    • Малий фідер-контейнеровоз: до ~ 1000 TEU
    • Фідер-контейнеровоз: від ~ 1000 до ~ 2000 TEU
    • Контейнеровоз Feedermax: від ~ 2000 до ~ 3000 TEU
    • Контейнеровози Panamax: від ~ 3000 до ~ 5000 TEU
    • Контейнеровози Post Panamax: від ~ 5000 до ~ 10000 TEU
    • Нові контейнеровози Panamax (або Neopanamax): від ~ 10 000 до ~ 14 500 TEU
    • Надвелике контейнерне судно (ULCV): ~ 14 500 TEU та вище

В даний час найбільший контейнеровоз належить швейцарському перевізнику MSC. MSC Gülsün має довжину 400 м, ширину 61,5 м та висоту 33,2 м і здатний вмістити до 23 756 TEU. Побудований Samsung Heavy Industries (SHI), контейнеровоз було передано MSC на початку цього року.

Як визначити, наскільки ефективний порт?

Не всі одиниці виміру відображають ефективність і пропускну здатність порту. Порт може обробляти вантажів на 1,2 мільярда доларів на день або мати загальну площу 5000 акрів, але що це означає з погляду обсягів обробки? TEU широко використовується для розрахунку активності порту, включаючи пропускну здатність, щоб отримати більш чітке уявлення про те, скільки вантажів проходить через порт. Від Світового банку до статистичного звіту кожного порту TEU є стандартом для всіх.

Найбільші порти в Китаї, Шанхаї та Шеньчжені обробляють понад 65 мільйонів TEU на рік, або 5,4 мільйонів TEU на місяць. Найбільші порти США, Лос-Анджелес та Лонг-Біч, обробляють понад 16 мільйонів TEU на рік. Це в середньому становить близько 1,4 мільйонів TEU на місяць.

Так стандартизований металевий контейнер, придуманий американським підприємцем, щоб прискорити перевезення вантажів морем, змінив світ. Вважається, що саме Малкольм Маклін зробив революцію в морській індустрії у 20 столітті. Його ідея модернізувати навантаження та розвантаження суден, яке до цього здійснювали майже так само, як це робили ще древні фінікійці 3000 років тому, призвела до набагато безпечніших і дешевших вантажоперевезень, до більш швидкої доставки та кращого обслуговування. Світ багатьом завдячує цьому візіонеру, «батькові контейнеризації», як сказав 14-й міністр транспорту США Норман Мінету.

Міжнародні вантажні морські контейнерні перевезення в Україні успішно виконує компанія «M&M Україна» (головний офіс у м. Київ, підрозділ у м. Бориспіль та м. Одеса) за всіма перспективними та затребуваними світовими напрямками. «M&M Україна» здійснює якісні та безпечні вантажоперевезення з Китаю до України, з України до Китаю, Європи та США.

Підготовлено за матеріалами http://www.icontainers.com/ та даними з відкритих джерел.