Глобальні ініціативи щодо декарбонізації морського транспорту набирають обертів.
Морські перевезення знаходяться серед лідерів у світі із забруднення навколишнього середовища та шкідливих викидів. Морський транспорт викидає близько 940 млн. тонн вуглекислого газу (CO2) на рік. На морські перевезення припадає близько 2,5% річного загальносвітового обсягу викидів парникових газів. З метою обмеження викидів держави-члени Міжнародної морської організації (IMO), спеціалізованої організації ООН, що відповідає за регулювання у судноплавній галузі, ухвалили у квітні 2018 року початкову стратегію щодо скорочення викидів парникових газів. У резолюції IMO від 2018 року названо дві основні цілі щодо скорочення викидів парникових газів судноплавними компаніями. Перша — підвищення загальної ефективності парку суден на 40% до 2030 року, друга мета — скорочення до 2050 року загального річного обсягу викидів як мінімум на 50% від рівня 2008 року, зі скороченням викидів до нуля або майже до нуля після 2050 року. Зрештою, ця резолюція приведе обсяг викидів від судноплавства у відповідність до умов Паризької угоди ООН.
Міжнародна морська організація (IMO), коаліції постачальників транспортних послуг та неурядові організації по всьому світу продовжують нарощувати темпи прискорення декарбонізації морських вантажних перевезень та активізації досліджень у пошуках стійкого палива для енергетики майбутнього.
K-Line з енергією вітру
Японська транспортна компанія Kawasaki Kisen Kaisha (K-Line) зробила новий крок щодо впровадження енергії вітру у вантажному судноплавстві, приєднавшись до некомерційної Міжнародної асоціації вітроенергетичного судноплавства (IWSA) та назвала нову технологію ключовим пунктом своєї стратегії скорочення шкідливих викидів.
IWSA займається розробкою двигунів на енергії вітру для застосування в комерційному судноплавстві, і K-Line хоче стати наочним прикладом, який допоможе переконати судноплавну галузь у тому, що вітроенергетичні системи можуть сприяти досягненню цілей галузі боротьби з СО2, йдеться у заяві оператора.
«Приєднавшись до IWSA, компанія K-Line дає чіткий сигнал промисловості, що вітряні двигуни є надійним, життєздатним і все більш привабливим рішенням, особливо в умовах, коли ціни на паливо знову зростають, податки на викопне паливо дедалі ймовірніші в найближчому майбутньому, а дорожчі альтернативні види палива стануть комерційно доступними протягом наступного десятиліття», – зазначили представники перевізника.
K-Line не новачок у вітроенергетиці. Компанія вже має плани щодо широкого впровадження установок Seawing Kite на своїх контейнеровозах. Система Seawing Kite – це автоматичний кайт, що встановлюється на носовій частині судна для збільшення тягової потужності.
Протягом 2 років японська судноплавна корпорація планує провести оцінку технології, застосування якої має суттєво знизити пов’язане з експлуатацією судна навантаження на довкілля. Система Seawing Kite – розробка компанії Airseas, виділеної зі складу Airbus.
Перевізник підписав опціон ще на 50 систем Seawing Kite на своїх судах, які, за словами представників K-Line, можуть забезпечити отримання до 30% енергії, необхідної для судна.
Кроки K-Line у вітроенергетику були не єдиними ініціативами, анонсованими останнім часом у боротьбі транспортної галузі зі зміною клімату та скороченням викидів СО2. У травні було запущено кілька нових проектів та створено кілька об’єднань щодо розвитку низьковуглецевої економіки, незважаючи на занепокоєння всього світу пандемією COVID-19.
GIA вибирає інноваційний підхід
У середині травня відбулася зустріч цільової групи IMO під назвою Глобальний промисловий альянс (GIA) щодо підтримки низьковуглецевого судноплавства, на якій було ухвалено рішення про розширення сфери дії цієї ініціативи — від скорочення викидів СО2 та пошуку та досліджень альтернативних видів палива до впровадження інтерфейсу судно-порт. . Новий робочий процес, що впроваджується GIA, допоможе портам знизити викиди парникових газів з суден за допомогою низки заходів, таких як безпечне та ефективне бункерування альтернативних низьковуглецевих видів палива та ін.
Нові ініціативи стануть продовженням вже виконуваних робіт GIA щодо контролю своєчасного прибуття вантажних суден у порт. Контейнеровози прибувають у порт призначення, коли порт готовий прийняти, отже, скорочується час очікування суден поза порту і знижується рівень енерговитрат і шкідливих викидів суден у зоні порту.
Екологічно чисте паливо від шести данських компаній
В рамках іншої ініціативи боротьби зі зміною клімату шість данських компаній – Copenhagen Airports, A.P. Møller-Maersk, DSV Panalpina, DFDS, SAS та Ørsted — створили партнерство для запуску виробничого підприємства з виробництва екологічно чистого палива для автомобільного, морського та повітряного транспорту в Копенгагені.
Згідно із спільною заявою датських компаній, у 2023 році планується запустити новий завод з виробництва водневого палива та біопалива. Коли завод вийде на повну потужність у 2030 році, він зможе постачати понад 250 000 тонн екологічно чистого палива для автобусів, вантажного транспорту, морських суден та літаків щороку, що дозволить скоротити щорічні викиди СО2 на 850 000 тонн.
«Сьогодні такі екологічно чисті види палива коштують дорожче, ніж викопне паливо, — йдеться у спільній заяві. — Щоб стати конкурентоспроможним порівняно з копалинами, виробництво екологічно чистих видів палива має бути налагоджене в промисловому масштабі. Виробництво має пройти шлях зниження витрат, аналогічний тому, що був пройдений за останнє десятиліття іншими технологіями використання відновлюваних джерел енергії, такими як вітроенергетика та сонячна сонячна енергетика. Так, наприклад, вартість офшорної вітрової енергетики знизилася на 70% у Північній Європі з 2012 року».
Коаліція Getting to Zero прагне нуля
На Саміті ООН з клімату, який відбувся у вересні 2019 року в Нью-Йорку, було створено коаліцію Getting to Zero — партнерство між Global Maritime Forum, асоціацією Friends of Ocean Action та Всесвітнім економічним форумом. Мета коаліції — мати комерційно життєздатні судна з нульовими викидами СО2, що працюють уздовж глибоководних торгових маршрутів до 2030 року. Для досягнення мети скорочення викидів удвічі до 2050 року суду з нульовими викидами потрібно ввести до складу світового флоту до 2030 року. Необхідно також сформувати план із забезпечення галузі чистим паливом, попит на яке зростатиме в найближчі десятиліття.
Судноплавство вважається одним із секторів, де складно домогтися скорочення викидів, у зв’язку з чим його декарбонізація може бути досягнута лише завдяки співпраці та колективним зусиллям морського, енергетичного, транспортного та фінансового сегментів за підтримки урядів та міжнародних організацій. З моменту свого створення у вересні коаліція Getting to Zero вже поєднала понад 100 зацікавлених сторін.
У рамках ще однієї ініціативи група партнерів з 12 країн світу під назвою P4G, що об’єднує представників урядів, бізнесу та громадянського суспільства, які працюють над прискоренням і розвитком стратегії зеленого зростання в країнах, що розвиваються, у партнерстві з коаліцією Getting to Zero шукає інвестиційні можливості в нових еко- проектах, заснованих у країнах з економікою, що розвивається.
“Декарбонізація судноплавства допоможе стимулювати інвестиції у великомасштабні енергетичні проекти і в порти країн, що розвиваються, мають доступ до відновлюваних джерел енергії, які можуть бути перетворені на паливо з нульовим викидом СО2, в енергетику морських перевезень, а також у низку інших сфер”, – сказав Патрік. Верхувен, керуючий директор з політики та стратегії Міжнародної асоціації портів, у спільній заяві PG4 та Getting to Zero.
Інвестиції – мільярди!
У дослідженні UMAS та Energy Transitions Commission, виконаному для коаліції Getting to Zero, озвучуються напрями необхідних інвестицій. Виділяються інвестиції у модернізацію суден, зокрема двигунів та бортових сховищ, у суднові енергоефективні технології, інвестиції у виробництво низьковуглецевого палива, наземну інфраструктуру зберігання та бункерування.
Найбільша частка інвестицій (близько 87%) має припадати на наземну інфраструктуру та виробництво низьковуглецевого палива. Лише 13% необхідних інвестицій пов’язані із модернізацією судів.
У дослідженні озвучується сукупний обсяг інвестицій, необхідних у період із 2030 по 2050 роки. для досягнення мети скорочення викидів удвічі, і це приблизно 1–1,4 трильйони доларів США.
Для повної декарбонізації судноплавства до 2050 року будуть потрібні додаткові інвестиції у розмірі близько 400 мільярдів доларів США протягом 20 років, внаслідок чого загальна сума становитиме 1,4–1,9 трильйони доларів США.
Міжнародні вантажні автоперевезення в Україні, а також міжнародні вантажні морські контейнерні перевезення успішно виконує компанія «M&M Україна» (головний офіс у м. Київ, підрозділ у м. Бориспіль та м. Одеса) за всіма перспективними та затребуваними світовими напрямками . «M&M Україна» здійснює якісні та безпечні вантажоперевезення з європейських країн в Україну, з України до Європи, до Китаю та США.
Підготовлено за матеріалами www.joc.com, www.wind-ship.org, www.p4gpartnerships.org, www.weforum.org і даним з відкритих джерел.