«Про всяк випадок» чи “Точно в строк”? Філософія управління, народжена в Японії, готова зробити контейнерні вантажні перевезення ефективнішими.
1970-ті роки зіграли вирішальну роль в історії торгівлі, судноплавства і виробництва. Філософія управління, народжена в Японії, була перейнята і західними компаніями. Одним із яскравих прикладів цієї філософії можна назвати систему управління запасами за принципом «точно в строк», Just-in-Time, яку розробили та довели до досконалості на заводах корпорації Toyota під керівництвом Тайічі Оно, і вона стала інструментом, який дає змогу виконувати вимоги клієнтів із мінімальними затримками. Саме тоді Toyota здійснила революцію у виробничому світі. По суті, ця система означає роботу майже без запасів, коли сировина, товари чи навіть персонал мають бути залучені саме в найпотрібніший момент або незадовго до того, коли вони знадобляться. Працюючи за такою системою, Toyota змогла розв’язати чимало проблем, пов’язаних із підтриманням високого рівня запасів, вивільнити значну частину капіталу та скоротити витрати. Завдяки системі JIT також можна звести до мінімуму витрати на зберігання, сервісне/технічне обслуговування тощо.
Нині система JIT та її еквіваленти є галузевими стандартами в автомобілебудуванні, а також повсюдно використовуються в ширших вертикалях виробництва й обслуговування. Однак, якщо автомобільний або виробничий сектори можуть дозволити собі дочекатися розміщення замовлення, а потім виготовляти продукцію, у багатьох інших сферах бізнесу, щоб впровадити логістичну технологію JIT, необхідне точне прогнозування попиту.
Яскравим прикладом такої галузі є галузь контейнерних вантажних перевезень, яка в 1970-х роках також пережила епоху відродження завдяки широкому поширенню контейнеризації. Однак необачність при плануванні внутрішніх процесів і торговий дисбаланс призвели до зростання неефективності перевезень. Порожні контейнери довелося переміщати з великих центрів споживання в Європі та США до великих виробничих центрів у Китаї та Південно-Східній Азії. Для того щоб мати можливість задовольнити попит у будь-який час і в будь-якому місці та компенсувати тривалі цикли перерозміщення, морські перевізники зберігають надлишки контейнерів. Традиційно порожні контейнери становлять близько 30-40% від загального парку контейнерних перевезень.
Така схема роботи, альтернативна JIT, називається Just-in-Case («про всяк випадок»). Вона являє собою метод управління запасами, за якого запаси, товари і матеріали завжди під рукою, щоб бути в потрібному місці, коли це необхідно, і гарантувати, що замовлення клієнтів завжди виконуються. Однак оцінки резервних запасів в індустрії морського судноплавства часто ґрунтуються не на точних даних, а на інтуїції та досвіді місцевих агентів. Вони часто дуже зацікавлені в тому, щоб підстрахуватися, маючи постійні запаси, які дадуть змогу задовольнити всі замовлення потенційних клієнтів. Це бажання вступає в протиріччя з прагненням працювати ефективно. Компанії необхідно підтримувати величезний запас матеріалів, інколи на тижні або місяці безперебійної роботи, щоб мати змогу швидко реагувати на зниження або підвищення попиту. Усе це потребує значних витрат і збільшує продажну ціну продукції.
Протилежний сценарій, за якого центральна організація диктує обсяги резервних запасів на місцях, також існує. Після краху компанії Hanjin у 2016 році (яка тоді входила в десятку найбільших авіаперевізників світу) і потрясінь, що послідували за цим, деякі компанії значно скоротили свій парк. Це створило іншу проблему: брак необхідної продукції на складі, коли компанії щосили намагаються задовольнити споживчий попит.
За даними Boston Consulting Group (BCG), витрати на логістику порожніх контейнерів (включно з переміщенням, зберіганням, обробкою тощо) становлять близько 5-8% бюджету поточних витрат і, за оцінками, обходяться галузі приблизно в 20 мільярдів доларів на рік. Якщо додати до цього обслуговування і ремонт, витрати можуть легко досягти 12% від експлуатаційних витрат судноплавної лінії. За словами генерального директора 6-ї за величиною морської судноплавної лінії у світі, Джеремі Ніксона, порожні контейнери – це проблема, яка обходиться компанії Ocean Network Express (ONE) приблизно в мільярд доларів США.
Тут виникає логічне запитання: як вантажоперевізники можуть перейти з JIC на JIT, щоб поліпшити показники з прибутку і збитків. Всупереч загальноприйнятій думці, впровадити JIT у морських перевезеннях має бути простіше, ніж у виробництві. Точно так само, як і у виробництві, реалізація здійснюється шляхом побудови економічних і надзвичайно ефективних логістичних ланцюжків. Однак у сфері морського судноплавства компанії не повинні повністю покладатися на зовнішніх партнерів, які завжди готові вчасно постачати їм необхідні товари та матеріали. Швидше, морські вантажоперевізники можуть покладатися виключно на себе або, якщо точніше, на використання і точність своїх власних даних.
Крок за кроком – до стратегії Just-in-Time («точно в строк»)
Як згадувалося вище, попередньою умовою для впровадження JIT є точний прогноз майбутнього попиту. Наразі очікуваний попит у дрібних морських перевізників і пов’язані з ним запаси насамперед розраховують відділи продажів і місцеві агенти на основі їхньої взаємодії з клієнтами, на основі досвіду та інтуїції. Більші й технологічно просунуті морські судноплавні компанії покладаються на статистичне моделювання власних даних для виявлення тенденцій і сезонності, а також для прогнозування попиту. Однак логістичні дані часто не відповідають певним стандартам якості, і, якщо належним чином не проведено попереднє опрацювання даних, подальше моделювання даних може призвести до невірних висновків. Слід застосовувати алгоритми машинного навчання, щоб підвищити якість використаних даних і забезпечити високу точність прогнозування. Зовнішні фактори, що впливають на обсяги перевезень (святкові дні, економічні показники тощо), також мають бути включені в прогноз. Цей крок має вирішальне значення для визначення оптимальних величин за резервними запасами в будь-який момент часу.
Для подальшої оптимізації своїх парків компанії можуть застосовувати інтелектуальні алгоритми оптимізації, які, серед іншого, враховують усі відповідні витрати (зберігання, переміщення, стивідорні роботи, навантажувально-розвантажувальні роботи, технічне обслуговування тощо), графіки руху та криві резервування. Комбінація прогнозування попиту та оптимізації за витратами дає можливість зробити засновану на даних оцінку, наприклад, яке джерело використовувати для поповнення запасів (як локально, так і глобально), чи проводити сортування, де зберігати, чи проводити технічне обслуговування. Під час проведення оцінки ризиків слід також враховувати ступінь можливої доступності та швидкості поповнення запасів. Тісна співпраця з постачальниками послуг короткострокової оренди може ще більше підвищити ефективність діяльності. Якщо всі ці елементи будуть використані належним чином, морські судноплавні компанії зможуть побудувати високоефективний ланцюжок поставок, який просто необхідний для того, щоб скористатися всіма перевагами системи JIT, готової показати себе у всій красі. Так, найбільш значущий короткостроковий вплив JIT на прибуток і збитки судноплавної компанії – це можливість мінімізувати загальний розмір парку до 12% без шкоди для доходів і рівня обслуговування.
Незважаючи на нещодавні стабільні фінансові результати, продемонстровані деякими морськими судноплавними компаніями, немає жодних сумнівів у тому, що 2020 рік приніс нові серйозні проблеми для сектора контейнерних перевезень. На додаток до наявних суперечок між США і Китаєм і торгівлі, яка вже погіршується, пандемія COVID-19 завдає галузі додаткової шкоди. У найапокаліптичніших прогнозах деякі аналітики кажуть, що пандемія може призвести до найбільшого зниження обсягів перевезень на їхній пам’яті. Усі ці фактори знижують прибутковість і чинять додатковий тиск, змушуючи судноплавні компанії ще завзятіше боротися за ефективність. Таким чином, можливо, зараз настає той самий момент, коли компанії, що займаються морськими перевезеннями, готові шукати нові рішення – і впроваджувати систему Just-in-Time.
Виробники, перевізники і трейдери, які хочуть ефективно конкурувати на ринку в майбутньому, потребують технологій, які допоможуть їм боротися за маржу і збільшувати прибуток. Як показала пандемія COVID-19, поточних технічних рішень недостатньо. Складність і масштаби сучасної глобальної торгівлі вимагають нових підходів, заснованих на використанні даних і машинного інтелекту, орієнтованих на прискорення доставки вантажів з більш високою маржею навіть в умовах кризи. Компанії Toyota потрібен був час, щоб удосконалити систему JIT, і вона допомогла компанії створити конкурентну перевагу і зробити революцію у світі автомобілебудування і виробництва. Сьогодні починають діяти й оператори контейнерних перевезень, використовуючи всі доступні засоби для реалізації стратегії JIT у вантажних перевезеннях.
Міжнародні морські вантажні перевезення успішно виконує компанія «M&M Україна» (головний офіс у м. Київ, підрозділ у м. Бориспіль і м. Одеса) за всіма перспективними і затребуваними світовими напрямками. «M&M Україна» здійснює якісні та безпечні вантажні перевезення з європейських країн в Україну, з України в Європу, до Китаю і в США.
Підготовлено за матеріалами www.transmetrics.eu і даними з відкритих джерел.